Дуже популярна у В’єтнамі, але родом із Китаю, бань бао — це невелика булочка  на пару, фарширована м’ясом або овочами.

Здавна на в'єтнамську кухню впливали східні культури, особливо китайська. Зараз бань бао можна знайти майже на кожному розі  у В'єтнамі.

Бельгійські вафлі – це відмінний вибір для сніданку, які стали настільки популярними завдяки своїм поглибленням для начинки.

Бельгійські вафлі часто подають із фруктами, сиропом та збитими вершками. Вони є ситним сніданком і також їх їдять із солоним гарніром.

Фламандський карбонад — це традиційне бельгійське рагу з яловичини, замаринованій в елі.

Завдяки поєднанню певних інгредієнтів, страва має виразний кисло-солодкий смак, який вигідно виділяє це рагу на фоні інших.

Ватерзой – традиційний бельгійський суп, родом із провінції Фландрія. Гарячий, наваристий, наповнений овочами, з ніжним вершковим ароматом, ватерзой припаде вам до смаку, особливо взимку.

Хоча традиційно його подають із білою рибою, все частіше її замінюють куркою. Кажуть, це через забруднення річки Гент, де зникає риба.

Гаджар ка халва – це класичний індійський десерт, який є неймовірно популярним на
субконтинентах Південної Азії. Сама назва пояснює цю страву. Гаджар означає моркву, а халва – солодкий пудинг. 

Індійські солодкі рецепти відіграють важливу роль в індійській кулінарії та культурі. Жодне свято в Індії не обходиться без солодощів.

Грецька мусака, безсумнівно, найпопулярніша традиційна страва Греції! Мусака — це
для греків те, що для італійців — лазанья.
Це запіканка зі смаженими баклажанами й картоплею, насиченим томатним соусом з баранячим фаршем, доповнена смачним вершковим соусом бешамель.
Цей грецький рецепт вимагає часу, але страва безперечно того варта!

Клефтіко – традиційне блюдо з грецького острова Крит, де баранина була популярна протягом століть. 

Соковитий і ніжний клефтіко з баранини – це повільно приготована баранина, що тане в роті, з печеною картоплею та смачним соусом з білого вина, просочений ароматами часнику, солодкої цибулі та соковитих помідорів.

Ця страва передається з покоління в покоління і продовжує залишатися популярною і сьогодні, попри своє темне минуле.

Баранина клефтіко буквально означає баранина «вкрадена». Вважається, що ця назва походить від клефтів, які крали ягнят і готували м’ясо в прихованих підземних печах, щоб не бути спійманим.

Спанакопіта — це грецька класика. Дивовижний і надзвичайно популярний грецький пиріг зі шпинатом. Дослівно назва так і перекладається – «шпинатний пиріг».

Немає жорсткого правила щодо форми пирога. Ви можете зробити маленькі або великі трикутники, склавши начинку всередину тіста, або для сімейного приготування у формі для випікання будь-якої форми й розміру. 

Його зручно мати під рукою як гарнір для великих свят або як основне блюдо на вечерю. Подавайте його з листям салату або тарілкою з хумусом, оливками, помідорами чи огірками.

Качка по-пекінськи — страва, яка по праву вважається візитною карткою китайської національної кухні й набула популярності далеко за її межами. Родзинкою цієї страви є її тонка і хрумка, покрита медом, скоринка. Нарізана качка по-пекінськи часто подається з млинцями або соєвим соусом із часниковим пюре.

Пекінська качка була королівським делікатесом у середньовічному Китаї. Також страва відома як "національне представництво дипломатії" з 1970-х років, коли її вперше подали на на зустрічі з іноземними гостями. Качка по-пекінськи була високо оцінена високопоставленим главою держави, чиновниками та іноземними туристами.

Чоу Мейн – у перекладі з мандаринської означає "смажена локшина". До її складу входить локшина, м'ясо (курки, яловичини, креветок або свинини), цибуля та селера.

Для приготування чоу мейн спочатку локшину відварюють у киплячій воді та залишають остигати. А вже потім обсмажують.

Існує цікава історія про походження чоу мейну. Кажуть, що його винайшла жінка, на ім'я Шань Гу із провінції Цзянсу. Вона готувала їжу для робітників, які будували велику греблю, щоб запобігти повені в Жовтій річці. Вона виявила, що в спеку їжа псується легко і швидко. Так, вона винайшла чоу мейн, який можна зберігати довше, а також легко розігрівати і їсти. З того часу смаження стало популярним способом приготування локшини.