Качка по-пекінськи — страва, яка по праву вважається візитною карткою китайської національної кухні й набула популярності далеко за її межами. Родзинкою цієї страви є її тонка і хрумка, покрита медом, скоринка. Нарізана качка по-пекінськи часто подається з млинцями або соєвим соусом із часниковим пюре.

Пекінська качка була королівським делікатесом у середньовічному Китаї. Також страва відома як "національне представництво дипломатії" з 1970-х років, коли її вперше подали на на зустрічі з іноземними гостями. Качка по-пекінськи була високо оцінена високопоставленим главою держави, чиновниками та іноземними туристами.

Літній суп Палоц є національним надбанням Угорщини. Він був придуманий у відомому угорському ресторані Gundel's Яношем Гунделем, блискучим та розумним, творчим та сміливим власником.

Існує багато легенд про те, як і чому шеф-кухар Гундель винайшов цей рецепт і назвав його Палоц, що є назвою етнічної підгрупи угорців із Північної Угорщини та Південної Словаччини. Дехто каже, що він не був названий на честь палоців. Є думка, що відомий ресторатор Гундель створив цей суп на честь відомого письменника Кальмана Мікшата, чиє прізвисько звучало як «найвеличніший з усіх людей Палоц». Інша історія полягає в тому, що письменник попросив Гюнделя приготувати суп, в якому було б враховано всі особливості традиційної угорської кухні. Також є варіант, що страва була винайдена для кулінарного конкурсу.

Суп зі свинячих ребер, більш відомий у Сінгапурі як Бак Кут Те. Чаша Бак Кут Те творить чудеса завдяки перцевому та прозорому бульйону на основі свинячих реберець, який зігріває тіло.

Бак Кут Те — популярна м'ясна страва в Малайзії та Сінгапурі. Це блюдо з м'яса та свинячих ребер, приготовлене в бульйоні, приправленому різними китайськими травами. Назва походить з китайської мови та означає «чай зі свинячими реберцями».

Якщо ми говоримо про традиційну національну литовську кухню, то насамперед згадується освіжаючий буряковий суп шалтибарщай. Його склад досить простий: буряк, кефір, огірки та зварені яйця, однак, ця страва однозначно заслуговує на вашу увагу.

Шалтибарщай зазвичай готують влітку і його краще подавати охолодженим з картоплею на гарнір. Суп можна подавати як закуску чи легку основну страву.

Курячий шніцель — популярна та смачна страва, яку подають по всій Німеччині. Шніцель має австрійське походження. Телятина (відома як віденський шніцель) чи свинина були традиційним вибором м'яса. Як і багато інших продуктів, німці адаптували цю регіональну страву відповідно до доступності продуктів. Свинина та телятина були замінені куркою та індичкою.

Сьогодні більшість ресторанів у Німеччині мають у своєму меню будь-яку версію шніцелю з птаха.

Шніцель зазвичай подають зі свіжим лимонним соком. Насправді походження цієї кулінарної традиції далеко не апетитне. До винаходу холодильника лимонний сік допомагав маскувати смак зіпсованого м'яса. Але вичавлювання лимонного соку прижилося, і ми досі подаємо шніцель зі скибочками лимона.

Айнтопф – ситне німецьке рагу, яке перекладається як «один горщик».

Варіантів його приготування стільки ж, скільки людей, які люблять цю страву.

Традиційний айнтопф може включати ковбасу та квашену капусту, але важливим є те, як вона приготовлена.

Кожен шматочок тушкованого м'яса наповнений ароматом, і, як і у випадку з багатьма стравами з однієї каструлі, ця страва тільки ставатиме кращою з часом, коли всі інгредієнти змішаються.

Подавайте цю страву гарячою прямо з плити, зі шматочком теплого хрусткого хліба для вмочування.

Це просте індійське куряче карі готується у стилі, характерному для сіл Конкана на західному узбережжі Індії. Використання курки з кістками надає м'ясу більш насиченого смаку, що відповідає традиційному способу приготування цієї страви. Велика кількість спецій, включаючи куркуму, коріандр, кмин і корицю, а також чилі, робить цю страву дуже ароматною і гострою.

Найчастіше карі подається із білим рисом.

Пататас бравас – це хрустка золотиста картопля, яка подається з гострим червоним і вершково-чесночним соусами.

Соус брава – це гострий томатний соус, який дуже легко приготувати. Він дуже схожий на маринару, за винятком того, що в ньому є іспанська паприка. Звичайно, важливим компонентом є часниковий айолі. З'єднайте все це разом, і ви отримаєте хрустку картоплю, сальсу-браву і вершково-часниковий айолі в мисці.

Подавайте з маленькими тарілками та вином.

Жемайчю блінай — традиційна литовська страва. Це плоскі картопляні оладки з начинкою з моркви чи м'яса. Начинку часто готують ще з нарізаної кубиками свинини, яєць та перцю.

Після приготування ці овальні картопляні оладки обвалюють у борошні й смажать у маслі до золотистого кольору. Їх подають із ложкою сметани, додатковими шматочками бекону, нарізаними огірками або буряковим салатом. Жемайчю блінай можна подавати як окрему страву або як гарнір до м'ясних, рибних або яєчних страв.

Ресті – це швейцарське блюдо з тертої картоплі, яка обсмажується на сковороді. Також можна описати як щось між хеш-брауні та картопляними млинцями. Ресті популярне у всій Швейцарії.

Зазвичай всередину ресті нічого не додають і замість цього подають зі смаженим яйцем, беконом або плавленим сиром. 

Цю універсальну страву також можна подати з салатом на пізній сніданок чи легку вечерю, або разом зі стейком для ситного основного блюда.

Іноді його їдять як гарнір, наприклад, до соусу з ріпчастої цибулі, нарізаної телятини або свинини в вершковому соусі.