Онігірі — це неймовірно популярні в Японії закуски з рисових кульок з начинкою, обгорнуті в норі. Їх беруть на роботу чи школу як швидкий обід.

Нині онігірі — це незамінна їжа для пікніків, їх дають дітям до школи та беруть на роботу працівники, які обідають на ходу.

Ви можете приготувати онігірі лише з кількох інгредієнтів або зробити їх з різноманітними начинками. 

Це традиційна страва французької кухні. Страва, назва якої означає "нарізати" або "подрібнювати", була створена малозабезпеченими селянами у 18 столітті з доступних овочів. Згодом рецепт видозмінювався, але його томатно-баклажанна основа залишилася.

Фо Бо — традиційний в’єтнамський яловичий суп. Це поєднання яловичого бульйону, рисової локшини та багатьох різних трав, овочів і, звичайно, яловичини. 

Фо Бо — візитна картка в’єтнамської кухні.

Цей яловичий суп є одним з найпопулярніших вуличних страв у В'єтнамі. 

Грецька мусака, безсумнівно, найпопулярніша традиційна страва Греції! Мусака — це
для греків те, що для італійців — лазанья.
Це запіканка зі смаженими баклажанами й картоплею, насиченим томатним соусом з баранячим фаршем, доповнена смачним вершковим соусом бешамель.
Цей грецький рецепт вимагає часу, але страва безперечно того варта!

Клефтіко – традиційне блюдо з грецького острова Крит, де баранина була популярна протягом століть. 

Соковитий і ніжний клефтіко з баранини – це повільно приготована баранина, що тане в роті, з печеною картоплею та смачним соусом з білого вина, просочений ароматами часнику, солодкої цибулі та соковитих помідорів.

Ця страва передається з покоління в покоління і продовжує залишатися популярною і сьогодні, попри своє темне минуле.

Баранина клефтіко буквально означає баранина «вкрадена». Вважається, що ця назва походить від клефтів, які крали ягнят і готували м’ясо в прихованих підземних печах, щоб не бути спійманим.

Дуже популярна у В’єтнамі, але родом із Китаю, бань бао — це невелика булочка  на пару, фарширована м’ясом або овочами.

Здавна на в'єтнамську кухню впливали східні культури, особливо китайська. Зараз бань бао можна знайти майже на кожному розі  у В'єтнамі.

Бельгійські вафлі – це відмінний вибір для сніданку, які стали настільки популярними завдяки своїм поглибленням для начинки.

Бельгійські вафлі часто подають із фруктами, сиропом та збитими вершками. Вони є ситним сніданком і також їх їдять із солоним гарніром.

Спанакопіта — це грецька класика. Дивовижний і надзвичайно популярний грецький пиріг зі шпинатом. Дослівно назва так і перекладається – «шпинатний пиріг».

Немає жорсткого правила щодо форми пирога. Ви можете зробити маленькі або великі трикутники, склавши начинку всередину тіста, або для сімейного приготування у формі для випікання будь-якої форми й розміру. 

Його зручно мати під рукою як гарнір для великих свят або як основне блюдо на вечерю. Подавайте його з листям салату або тарілкою з хумусом, оливками, помідорами чи огірками.

Чоу Мейн – у перекладі з мандаринської означає "смажена локшина". До її складу входить локшина, м'ясо (курки, яловичини, креветок або свинини), цибуля та селера.

Для приготування чоу мейн спочатку локшину відварюють у киплячій воді та залишають остигати. А вже потім обсмажують.

Існує цікава історія про походження чоу мейну. Кажуть, що його винайшла жінка, на ім'я Шань Гу із провінції Цзянсу. Вона готувала їжу для робітників, які будували велику греблю, щоб запобігти повені в Жовтій річці. Вона виявила, що в спеку їжа псується легко і швидко. Так, вона винайшла чоу мейн, який можна зберігати довше, а також легко розігрівати і їсти. З того часу смаження стало популярним способом приготування локшини.

Лакса — це гострий, ароматний суп з локшиною, родом з Південно-Східної Азії.  Особливої популярності набув у Сінгапурі, Малайзії та Індонезії, де по праву вважається національною стравою. Це локшина в густому бульйоні зі спеціями, креветковою пастою, ароматними травами та кокосовим молоком.

Зазвичай у якості начинки можуть додавати смажений листковий тофу, рибні котлети, бланшовані молюски, курку, креветки, паростки квасолі та інші овочі.