Чабер – назва рослин із сімейства Ясноткових. Батьківщиною чаберу є області, що лежать у межах східної частини Середземномор'я і Причорномор'я. Чабер як лікарська рослина і приправа був відомий ще древнім грекам і римлянам. У рукописах знаменитого римського письменника Вергілія зустрічаються рекомендації по вживанню чаберу в їжу. У IX чабер поширився по всій Європі, оскільки порівняно з іншими прянощами мав невисоку вартість, завдяки чому був доступний великому числу населення. Особливо високою популярністю користувався в Англії, Німеччині та скандинавських країнах. У кулінарії стебла і листя чаберу використовують як приправу в свіжому і сушеному вигляді. Свіжу зелень додають в овочеві салати, соуси (наприклад, входить у рецептуру «болгарського кетчупу»), супи. Використовують при консервуванні грибів томатів, огірків, зеленого горошку та інших овочів. Чабер сушений використовують для приготування страв з бобових, грибів (за винятком печериць), сирів, м'ясних і картопляних салатів, страв з риби і м'яса, і для засолювання та маринування різних овочів.